«Моя бабуся просить їй вибачити» – книжка про життя: сумне й смішне, болюче й захопливе водночас, а також про одне з найважливіших прав людини – право бути інакшим.
Ельзі – сім, і вона не така, як інші. Її Бабуні – сімдесят сім, і вона неймовірно шалена – якщо вважати шаленством, приміром, стояння-на-балконі-й-обстрілювання-перехожих-із-рушниці-для-пейнтболу. А ще бабуся для Ельзи найкращий – і єдиний – друг. Щоночі Ельза ховається від світу в бабусиних історіях про Країну-Спросоння та Королівство Міамас, де ніхто не мусить бути «нормальним». Та коли Бабуня помирає й залишається жити лише в листах, написаних до тих, перед ким вона відчувала провину, – ось тоді й починається найбільша Ельзина пригода…
Бакман як завжди прекрасний! Ця історія наповнена сенсами та жартами, щемливими митями і цілим життям. Прекрасна книга, яка ніжно підштовхує замислитись над багатьма речами у нашому житті. Впустіть в своє життя Бакмана і ви ще 100 разів подякуєте світові за його існування )
Подобаються такі добрі книжки. Читаючи сторінки цієї книги ви отримуєте задоволення від діалогів, як автор прописав кожного персонажа. Задоволення перечитаю її ще
Я не очікувала такого від книги. ВАУУУУУУУ
ОБОВ'ЯЗКОВО ПРОЧИТАТИ