
Яскравий і дещо мелодраматичний сюжет роману виявляється вдалою ширмою, за якою поміщено міркування про актуальні суспільно-психологічні проблеми, одна з яких — насильство в сім’ї.
Головна героїня Лілі, прототипом якої частково постає сама авторка,втрачає тата й знову поринає в спогади про непросте дитинство. Будинок її батьків, шанованих і пристойних громадян, ніколи не був затишним сімейним гніздечком, адже Лілі з мамою жили в постійному напруженні через агресивний характер тата. Нарешті дівчина готова ступити на власний шлях і збудувати свою родину. Однак їй не вдасться знайти спокій,поки вона не здолає всіх тіней минулого й не наважиться розірвати зачароване коло, сплетене з правди, страху, прощення, нерішучості й любові.
Цікава історія, яка досить точно показує, що неспроможність вийти із аб'зивних стосунків досить сильно впливає на дітей та їх світопогляд.
Але як точно описано в книзі вийти з таких стосунків досить важко, якщо немаєш опори\підтримки з боку інших людей.
Книга зацікавила саме історією аб'юзивних відносин, тк як нажаль це досить поширене явище у нас в країні та і в цілому світі загалом.
Гарна книга, легко читається, але емоційно важкувата. Спершу я співчувала головній героїні, а потім вона мене трохи бісила своїми роздумами та вчинками. Але кінцівка мені сподобалась. Однозначно буду читати другу частину.
Книга для тих, хто полюбляє закружені романтично детективні історії