У третій книзі «Пропозиція джентльмена» Джулія Куїнн продовжує знайомити нас ближче з життям кожного з молодших Бріджертонів, й цього разу дістається Бенедикта із його пошуками любові.
Історія Софі дещо нагадує «Попелюшку», втім, більш чуттєву й драматичну. Позашлюбна дочка графа, головна героїня живе з ним як підопічна й вчиться разом зі своїми зведеними сестрами, що мачуху, м’яко кажучи, не тішить. Коли батько помирає, дружина показує справжнє обличчя. Втім, одного вечора слуги змовляються відправити Софі на бал-маскарад до Бріджертонів, де вона зустрічає Бенедикта. Й трапляється воно: казкове кохання з першого погляду.
Софі поспішає додому, адже мусить бути вдома раніше, ніж решта її родини. Як і кожна дитина, вона, певно, читала в дитинстві казку про Попелюшку, а тому, надихнувшись сюжетом, залишає Бенедикту рукавичку, яка насправді не дає йому жодних підказок щодо її особи. Та ж навіть про таку дрібничку мачуха дізнається й виганяє дівчину з дому, що відтоді стає покоївкою.
Епоха регентства зі сталою соціальною ієрархією наче й унеможливлює щасливий фінал, однак чи покине Бенедикт мрії про свою Попелюшку, дізнавшись, що в неї гарбуз замість карети
