Відомі слова Євгена Сверстюка про те, що «Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України». Тієї України, яка вміє вистояти в лихоліттях і знову розправити крила. Одного з найвідданіших її співців теж не оминула лиха доля: жорстокі часи сталінських репресій, страхіття війни, жахливі умови існування. Та водночас юнак завважував дивосвіт рідної природи, всотував багатство народної творчості. Випробування не позбавили його щедрості душі, теплої усмішки. Йому було даровано аж надто коротке життя: він тільки виписувався, тільки починався — і залишив по собі спогад на всі часи поки світ промовлятиме: «Україна». Чому? Досить прочитати біографію Поета.
