Кожна людина має душевний стержень, який є основою її особистості. Таке собі живе дерево, що росте десь у глубині. Це дерево можна виростити й дочекатися плодів…а можна й убити. Чеслава не відразу зрозуміла, що жити, зраджуючи себе, вона не здатна. Мабуть, для того їй треба було знести втрату коханого, зраду та болісну образу…Але, так чи інакше, щастя чекає на кожного з нас. Треба тільки набратися терпіння.
