Анотація: Толік щойно здійснив головну мрію свого життя: купив будинок, де все буде так, як хоче лише він, та ще й у чотирьох тисячах кілометрів від усієї своєї надокучливої родини. Однак війна перевернула все, і на голову йому звалилась рідня: мама, одноногий дядько, далека родичка зі своїм слинявим песиком, сестра з депресивною подругою і навіть котячі свекруха й невістка. У той час, коли в Україні розносить вибуховими хвилями вікна, гинуть сотнями й тисячами люди, у будинку Толіка війна не окопна, вона отака, життьова: у деталях побуту людей, які намагаються в чужій країні створити свою тимчасову домівку із запахом помідорів. Тут є та нестерпна простота повсякдення людей, душі яких — вдома, в Україні. Але війна — весь час з ними. Вона — як та драбина, яка має багато щаблів, висот і вимірів.
❣️❣️❣️
З одного боку – історія вимушених переселенців, які втікали від війни. Кожен переживає свій біль, свій стрес, відслідковуючи новини, постійно підтримуючи зв’язок з ближніми, хто залишився в Україні, сумуючи за рідним домом та навіть вазонами, які залишили в квартирі.
Авторка також показує інший бік в житті еміграції, коли іноземці не розуміють болю втікачів, співчувають українцям, але не розуміють першопричин, тому аналогічно співчувають і “хорошим рускім”.
З іншого боку, чомусь для родини, яка втекла від війни, обрані такі примітивні, простецькі люди. Може авторка вважає, що так смішніше. Але для мене це виглядало як насміхання над ВПО: закомплексований програміст Толік з тривожним розладом, який за власні гроші купив будинок в Іспанії, а тепер мусить лазити по драбині до своєї кімнати, бо боїться розпитувань чи коментарів родичів, екзальтована тітка Григорівна і мама Толіка, які засипають гноєм фотан в саду, щоб садити там помідори, а робочих, які привезли перегній, тягнуть за стіл годувати борщем і салом, мама Толіка, яка бігає за ним, як за малою дитиною, пропонуючи то дерунчик, то голубчик,і стоїть вночі під його дверима..Взагалі, серед героїв найбільше сподобалася Лана – активна адекватна українка, яка і заміж там вийшла, і на ЗСУ донатила, і теж забрала до себе свою родину.
На завершення я вже було подумала, може Толік захоче повернутися з усіма додому. Може в тому суть книги? Ні,. Просто “ліз -То-лік-по-дра-бині-та-й-упав-межи-свині”.
Про що книга? Ні про що.