Маріана Андрос — геніальна психотерапевтка, яка тяжко переживає загибель чоловіка. Едвард Фоска — красень професор, викладач курсу грецької трагедії в Кембриджі, улюбленець студенток. Долі цих двох, здавалося б, нічим не пов’язаних людей, фатально перетнуться. Маріану охоплює якась аж нав’язлива впевненість у провині Фоски: жінка помічає в ньому нарцистичного соціопата, одержимого культом Персефони. Він керує таємним товариством «Діви», адептки якого поклоняються йому наче богу. Але, здається, лише Маріана бачить зловісні наміри Фоски. Незабаром одну зі студенток знайдуть мертвою з перерізаним горлом та виколотими очима. І розпочнеться шлях до загробного царства Персефони. Проте Маріана сповнена рішучості довести вину Фоски, навіть ціною власного життя.
Першу книгу автора не читала, хоча герої цих книг пересікаються (це для любителів таких сюжетних поворотів).
Якщо чесно, книга не дуже вразила. Купувала, адже прочитала у анотації про культ Персифони, надіялась прочитати про величезну змову, щось пов’язане із міфологією та фанатиками.
А по факту – посередній детектив, зі слабкою детективною лінією, головною героїнею, яка дивувала своєю поведінкою (беручи до уваги, що вона “геніальна психотерапевтка”)…