Поліна ніколи не забуде того, що сталося з нею в юності. Зараз вона успішна жінка, a тоді – залякана дівчинка, яка з благанням дивилася в очі трьом ґвалтівникам. Але вони не пожаліли її, як і вона не пожаліла потім свою доньку, залишивши дитину в пологовому будинку. Поліна хотіла забути своє минуле. Вона втекла в інше місто, в інше життя. Але хіба можна втекти від себе? Якось Поліна ледь не потрапляє в ДТП, і її рятує незнайома дівчина. В її обличчі Поліна раптом бачить такі рідні риси… Але це неможливо. Вона спалила всі мости. Тоді чому в серці ледь чутно затремтіла надія?..
Люблю книги українських авторів. Нещодавно відкрила для себе Світлану Талан! Письменниця сподобалася. Пише цікаво, захопливо!
Чудова письменниця, рекомендую) прочитала всі її книги)