Одеса, у яку прилітали тільки скажені шторми з моря. Українське кіно, свіже і сміливе, як юнга на високій щоглі. Молоді люди, які шукають себе і знаходять — дружбу, кохання, вірність, мужність. Режисер, художник, балерина, матрос, одеські рибалки, портові дівчата, директор кінофабрики, власник шхуни. Тонка любовна інтрига, дух романтики і творчого неспокою, вино «Кров землі» і солоний запах моря — все це є в романі Юрія Яновського «Майстер корабля». А те, чого немає, є в нарисах Яновського і в ранньому варіанті роману. Вперше «Майстер корабля» виходить без цензурних купюр і з невідомими фрагментами.
На диво, «Майстер корабля» — це перший великий прозовий твір Яновського, за основу якого він узяв власний досвід роботи на Одеській кінофабриці. Можливо, саме це робить роман багатошаровим: на поверхні він наче яскравий калейдоскоп з образів та персонажів, але водночас наповнений глибокими роздумами про цінності й сенси у людському житті. Окрім того, багато його героїв змальовані із реальних постатей…
Слухала аудіо. Не скажу, що це моє, але на раз послухати можна. Взялась за неї без очікувань та читання анотації, тому й здивувалась від стрибків між тим та іншим…