— Дживсе, — сказав я, — можна мені говорити відверто?
— Авжеж, сер.
— Те, що я маю тобі сказати, може тебе образити.
— Не образить, сер.
— Гаразд…
Ні, стоп. Зачекайте хвилиночку. Щось я надто захопився.
Не знаю, чи буває таке з вами, але я кожного разу, коли маю щось
розповісти, завжди стикаюся з тією самою проблемою: з чого почати?
Краще не помилятися в цьому, бо один хибний крок — і вам кінець.
Тобто, якщо ви на початку забагато валяєте дурня, намагаючись, як то
кажуть, задати атмосферу та все таке інше, ви не зможете захопити
слухачів, і вони вас не слухатимуть.
