Ця книжка – це спроба відповісти на питання: Чому наші стосунки з мовами саме такі? Чому і зараз є люди, яким соромно говорити мовою власних батьків чи дідів? Чому нам буває соромно за рідні діалекти? Чому деякі з нас досі вважають, що мова – це нейтральна річ у собі, і не знати мову власної країни – це нормально? Чому на території сучасної Росії прямо зараз гине стільки мов? Чому якась мова комусь здається вищою, а якась – нижчою? Мова-меч у ста невеликих розділах описує мовну реальність СРСР. Книжку можна починати читати з будь-якого розділу. Це науково-популярне видання для широкого кола читачів про мовні стосунки на тлі радянського періоду.
Мова-меч – це не заклик озброюватись мовою, як мечем. Ця книжка описує те, як в Радянському Союзі мечем стала російська. Рідна мова у боротьбі з імперіями має стати щитом.
Одна з найцікавіших науково-популярних книг, які я зустрічала за останній час. Розповідь про те як Радянський Союз нівечив, змінював, політизував мови під себе. І не лише українську, а всі, навіть російську (що найбільше мене здивувало). Дуже раджу до читання
Ця книга є важливою та цікавою, оскільки охоплює багато мовних тем. Кожен розділ спонукає до подальшого вивчення і поглиблення знань з обговорюваних питань. Особливо сподобалося, що в ній розглядаються проблеми і труднощі всіх мов, що входили до складу союзу.