У найпростішому прочитанні роман «Місто» Валер’яна Підмогильного — це історія амбітного юнака, який переїжджає із села у Київ і будує там нове життя. Його часто порівнюють з героєм «Любого друга» Мопассана й самовпевненими і неперебірливими в засобах підкорювачами суспільних вершин із сюжетів Бальзака. Однак для Підмогильного це не лише історія кар’єри. Він уписує життя Степана Радченка в історико-культурний контекст тогочасної України.
Маргінал і чужинець Радченко протягом роману цілеспрямовано викшталтовує себе, здобуває освіту, прилучається до інтелектуальної та творчої еліти. Довколишній світ видається йому дедалі складнішим.
Окрім іншого, роман «Місто», написаний у 1927 році, засвідчував неймовірно важливий здобуток національної революції: повернення урбаністичного простору під українську культурну юрисдикцію. Епоха принизливого самообмеження в рамках домашньовжиткової рустикальности зосталася позаду, Київ знову ставав осередком потужного мистецького ренесансу.
Це глибока соціально – психологічна драма, яка порушує важливі питання самотності та пошуку себе. Головний герой – аморальний покидьок, хоча хочеться характеризувати його більш грубими словами! Він черствий і безжальний, не звертаючи уваги на почуття інших. Читав багато відгуків, що його таким зробило місто, але мені так не здається. Він завжди таким був, а місто лише відкрило його гнилу натуру. Оцінка три з п’яти, оскільки я не люблю романи, і часто мені було нудно. Книга більше підходить тим, хто цінує глибокі психологічні дослідження та соціальні драми. Мені складно повністю оцінити цей роман, адже це не мій жанр. Але попри це, я однозначно рекомендую його до читання, адже він дійсно змушує задуматися над важливими питаннями, що залишаються актуальними й сьогодні.