«Психологія мас» — друга частина фундаментальної праці Гюстава Лебона, написана в 1895 році, яка подає детальний аналіз психології широких мас (у даному випадку – натовпу), як найважливішого мотиву поведінки індивіда і причини історичних подій.
Психологія натовпу стала розділом соціальної психології, який вивчає поведінку груп людей і відмінності у поводженні юрби та окремих її осіб (індивідів).
Мова про раптові соціальні зміни, спричинені діями великих груп людей, які не були б притаманними одному учаснику подій.
