У захоплюючому детективі “Рейк’явік. Нордичний детектив” ми переносимося до Ісландії 1956 року. П’ятнадцятирічна Лаура вирішує провести літо, працюючи на маленькому острові Відей поруч з Рейк’явіком. Проте, на початку серпня дівчинка зникає безслідно. Час минає, і ця загадкова подія стає найбільш невирішеною справою в Ісландії. Що сталося з Лаурою? Чи є шанс знайти її живою? Можливо, вона просто вирішила покинути острів?
Тридцять років пізніше, коли місто Рейк’явік святкує своє 200-річчя, журналіст Валь Робертссон починає власне розслідування справи Лаури. Проте, коли він намагається розкрити таємницю зникнення, стає очевидним, що ця подія має темні таємниці, які хтось наполегливо хоче приховати…
Я та людина, яка завжди ведеться на обкладинку та опис і можу сказати, що цього разу старі добрі критерії мене не підвели, хоча спочатку я думала інакше. Майже повністю першу частину книги я не могла прочитати більше, ніж 10 сторінок в день, настільки було нудно і не зрозуміло нащо мені знати історію ледь не всього міста, так ще й за різні роки. Але починаючи з другої частини, сюжет настільки зачепив, що до вечору книга вже лежала на поличці повністю прочитана, а я щаслива від того, що не закинула її, судячи лише по першій половині.
Історії життя героїв описані детально і чітко, видно, що автор довго працював над кожним персонажем та ретельно створював образи, які закарбуються в нашій уяві. Ніби пазл по частинкам, так і слово за словом вимальовується і сам сумнозвісний острів. Сюжетні повороти теж крутяцькі, один момент я не очікувала взагалі, але то вже спойлерити не буду 🙂
Тож якщо Ви раптом ще вагаєтесь читати чи ні цю книжечку, то моя відповідь – однозначно так!) Повірте, Ви не пошкодуєте і залишитеся приємно здивованими🤗