Дитинство вважають найщасливішим і найбезтурботнішим періодом життя. Однак це не завжди так. Стреси, як-от сварки чи розлучення батьків, жорстоке поводження в сім’ї чи знущання ровесників, смерть рідних або близьких, часті переїзди тощо, стають причиною психічних розладів і фізичних недуг, навіть якщо безпосереднього зв’язку між ними дорослі не бачать. У книзі «Уламки дитячих травм» дослідниця Донна Джексон Наказава зібрала історії людей, яким удалося знайти цей зв’язок і розірвати його. Авторка докладно розповідає, як впливає на нас «застрягання» в негативному минулому, чому ми не можемо позбутися болючих спогадів, чим відрізняється переживання стресу хлопчиками та дівчатками й що саме потрібно зробити, аби змінити ситуацію.
Науковцями доведено: стреси на біохімічному рівні змінюють роботу організму, а із психічно травмованих дітей виростають фізично хворі дорослі. Про те, як дитячий досвід формує нас, дорослих, Донна Джексона Наказава докладно розповідає у книзі «Уламки дитячих травм».
Почала читати вчора і вже аналізую та проводжу паралелі зі своїм життям та життям подруги (там більше проблем що вже можна бачити по здоров’ю), тому так, достатньо що тягнеться з дитинства та аукається в дорослому віці.
Ура!Безмежно задавлений що є на світі люди завдяки яким з’являється можливість насолоджуватися життям.