Бунтарка, казкарка, дивачка, а ще — жінка з дивовижним серцем і вмінням співчувати. Такою була Астрід Ліндґрен. У 16 вона коротко підстриглася й почала носити довгі штани та метелики. У 18 народила сина, хоч не була одруженою (і це в пуританській Швеції 1925-го!). У 70+ змінила податкове законодавство. У 80 — умови утримання свійських тварин. У 90 оплатила навчання двом емігранткам з Курдистану, на яких «забила» влада. А для дітей вона зробила більше, ніж психологи, педагоги та служби захисту. Як їй вдалося підібрати ключик до сердець маленьких читачів з усього світу? Як історії хворій доньці перетворилися на одну з найтиражованіших книжок? Чому видатна письменниця кілька років листувалася з дівчиною Сарою? І на що авторка витрачала свої гонорари? Це історія про Астрід Ліндґрен, якою ми її не знаємо. Історія маніфестаторки, яка казками змінювала дитячі світи й політичні системи. Історія жінки, яка бачила красу у свободі, самотності, людях, природі й самому житті. У кожному його дні.
