“Я – безодня” – це історія про самотність, таємниці і зустрічі трьох безіменних людей.
Головний герой, Збирач сміття, є самотнім і вдоволеним цією самотністю чоловіком. Кожного ранку він прибирає сміття, яке люди викидають, і дізнається їхні історії з цього сміття. Його життя змінюється, коли до нього звертається тринадцятирічна дівчинка, яка шукає поліцейську-полювальницю на мух і рятує жінок від насильства. Збирач сміття та ця дівчинка стикаються з поліцейською і розкривають свої темні таємниці.
Їхня доля вирішиться біля озера Комо, що приховує в собі багато таємниць і гірких спогадів. Ця історія додає напруги та емоцій, покликана розкрити таємниці та змусити персонажів зіткнутися зі своїми темрявами, які ховаються в їхніх душах.
Історія в якій немає імен, але їх суть від цього відкривається не менше.
Жертва яка носить з собою таємницю, що штовхає її на відчайдушній крок.
Жінка яка знаходить власний спокій, в допомозі жінкам що потерпають від насилля.
І чоловік з таким пакунком болі, що це перетворило його в монстра.
Та не все так однозначно. І помічтможе прийти від того кого всі важають монстром.
Тут не буде стандартного детективу. Хто злочинець, а хто жертва зрозуміло відразу. Та й розслідування як такого динамічного не буде. Та в кінці все ж буде неочікувана розв’язка. І маски будуть все ж скинуті. Донато в своєму стилі, проникає в розум злочинця і розказує історію яка не відпускатиме.