Вона моя Беліссіма, але я маю її повернути. Я пропонував купити Аделіну, але Трістан сказав, що вона не продається. Вона його улюблена рабиня, і в світі недостатньо грошей, щоб забезпечити її звільнення. Його умови були дуже чіткими — вона лише позичка. Нехтування його бажаннями почне війну, до якої ми не готові. У мене немає іншого вибору, як повернути її, і вона це розуміє. Вона приймає моє рішення з високо піднятою головою, але її очі порожні. Наш пристрасний вогонь гасить біль, і жар, який був у нас, холоне. Це правильне рішення, але я почуваюся через це жахливо. Настільки жахливо, що я не можу перестати думати про це. Якби це було я, я б краще помер. Вона каже мені, що теж воліла б померти. Я можу або кинути виклик Трістану, щоб врятувати її, або я можу допомогти їй покінчити з власним життям. Тепер я маю вибрати.
