Ця прониклива і напрочуд захоплива оповідь кидає виклик поширеному нині як у США чи Великій Британії, так і, у свій спосіб, в Україні культу дитиноцентричної родини, що його жертвою стають інтереси, душевний спокій і здоров’я не тільки дорослих, насамперед матерів, але й, зрештою, і самих дітей, які виростають примхливими й інфантильними в умовах позірної вседозволености та низьких вимог до (само)дисципліни, ввічливости, навичок взаємодії з іншими людьми і пристосування до самостійного існування. Видання призначено найширшій авдиторії інтеліґентних читачів.
Не знаю чи можна з цієї книги винести практичні правила для повсякденного життя (дітей не маю), але читання з точки зору такого собі підглядання за чужою культурою мені сподобалося. Було цікаво дізнатися про особливості французьких звичок, дещо навіть собі занотувала.