Hawken Trent. So polite. So sweet. Such an upstanding young man.
A virgin, too, I hear. He never gets naughty with a girl. Probably because Jesus told him not to. And now here he is, trying to be the hero by protecting another girl from me.
He calls me a bully. Irrational. Unreasonable. A criminal. He can call me anything he wants, I’ve heard worse.
And he can try to stand between me and my money, but he’s never had to fight for food. That rich, clean, school boy doesn’t have what it takes.
HAWKE
I surprised her. You should’ve seen her face.
Just because I don’t have a record, honey, doesn’t mean I’m clean. It just means I’m better at not getting caught.
That is until I realize I might’ve actually gone too far this time.
She’s there. I’m there. The scene of the crime.
It’s dark. The police show up.
We have no choice. We run. Down High Street, into Quinn’s bake shop, and I pull her through the entrance to the old speakeasy that everyone forgot was here decades ago.
The door locks, the cops circle the building, never knowing we’re right here, and I’m hidden in plain sight, indefinitely, with someone’s who’s awful.
Mean. Rough. Dirty.
A thief. A delinquent.
Until one night, lost in all of these rooms together, I don’t see any of those things anymore.
She’s smart. Daring. Soft.
Hot…
Everything’s changing. It’s this place. It does something to people.
We have a silly urban legend in Shelburne Falls about mirrors. They’re a gateway.
Don’t lean back into them.
But we came through front first.
I don’t care what the county records say. This was never a speakeasy.
It’s Carnival Tower.
Гокен Трент. Такий ввічливий. Такий солодкий. Такий порядний молодий чоловік. Кажуть, що він ще й цнотливий. Ніколи не пустував з дівчиною. Напевно, тому, що Ісус сказав йому цього не робити. І ось тепер він намагається бути героєм, захищаючи ще одну дівчину від мене.
Він називає мене хуліганом. Нерозумним. Нерозсудливим. Злочинцем. Він може називати мене як завгодно, я чув і гірше.
І він може спробувати стати між мною та моїми грошима, але він ніколи не боровся за їжу.
Я її здивував. Ти б бачив її обличчя.
Те, що в мене немає судимості, люба, не означає, що я чистий. Це просто означає, що я не попадаюсь.
Аж до того моменту, поки я не зрозумів, що цього разу я, можливо, зайшов надто далеко.
Вона там. Я там. Місце злочину.
Темно.
У нас немає вибору. Ми тікаємо. По Хай-стріт, до пекарні Квінна, і я тягну її через вхід до старого спікізі, про який всі забули десятиліття тому.
Двері зачиняються, копи оточують будівлю, не здогадуючись, що ми тут, і я залишаюсь непоміченим, безстроково, з кимось жахливим.
Злим. Грубим. Брудним.
Злодієм. Правопорушником.
Вона розумна. Смілива. Ніжна.
Гаряча…
Все змінюється. Це місце. Воно щось робить з людьми.
У нас є дурна міська легенда в Шелберн Фолс про дзеркала. Вони – це портал.
Не нахиляйтеся до них спиною.
Формат:
epub
