Ґвендолін готується до вечірки в минулому. У неї купа запитань, але головне – одне: кохає чи не кохає? І ось надходить мить, коли дівчина опиняється у світі інтриг і таємниць, де дідусь – майже її ровесник, за рогом підстерігають озброєні люди в чорному, а загадковий граф Сен-Жермен розповідає химерні історії. І в цій круговерті таємниць світ раптом стає догори дриґом…
Попередня частина мені досить сподобалась і я з азартом взялась за другу. Але чи то час був не підходящий, чи то мені приїлась стилістика авторки, але все було не те. В головної героїні лише кохання в голові, і іноді це починає підбішувати. Мабуть до третьої частини не скоро дійду.