Через кілька років після справи, яка зламала його фізично й душевно, легендарний детектив П’єр Ньєман нарешті знову в ділі. Зі своєю ученицею й напарницею Іваною він вирушає до Німеччини, у Чорнолісся — край легенд, де досі живуть привиди давно минулих років, гніздяться найтемніші кошмари, а під гіллям гінких сосен ховаються найстрашніші таємниці. Ньєман починає нове розслідування: про вбивство спадкоємця багатого аристократичного роду. Чоловіка було не просто вбито, а зарізано, неначе кабана, на якого він так любив полювати у своїх володіннях. Ньєманові не звикати до кривавих злочинів, але він іще не знає, що під час розслідування йому доведеться зустрітися з найбільшим страхом усього свого життя. І зазирнути в його чорні, мов ліс, очі…
Давно вже читала цей роман і мені він здався трохи слабшим за інший, більш ранній, доробок автора. Начебто все на місці – загадка, неочікувані повороти, напруга, але я майже відразу зрозуміла чим усе завершиться…