Петро Панч (справжнє ім’я Петро Йосипович Панченко, 1891—1978) — відомий український письменник, автор понад 60-ти прозових творів. Учасник Першої світової, а у роки громадянської війни він спочатку воював у лавах армії УНР, а потім — на боці червоноармійців. Пізніше Петро Панч розповів усю правду про війну в своїх творах.
У повісті «Без козиря» описаний Брусиловський наступ російської армії. На думку Олеся Бузини, «ця військова проза Панча анітрохи не гірша за Ремарка чи Толстого. Про Першу світову так до нього не писав ніхто. У жодному творі Панча більше не буде такого болю».
За повість «Голубі ешелони», в якій Панч розповів про петлюрівського офіцера, котрий боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі, але, як завжди, її намагались віддати на поталу іноземним загарбникам, автор зазнав жорстокого звинувачення від радянської влади.
