Роман «Дорога на Асмару» розгортається на тлі однієї з найтрагічніших гуманітарних катастроф кінця ХХ століття — штучного голоду та війни в Ефіопії 1984–1986 років. Це історія молодого українця, військового перекладача в складі радянських груп підтримки, який розслідує причини катастрофи, усвідомлюючи, що став частиною підступного обману, і вступає в небезпечну гру з темними силами. Це розповідь про особистий вибір і пошук ідентичності. Дві зворушливі історії кохання розквітають у часи кардинальних змін, а родинна таємниця міцно сплітає дві сюжетні лінії в єдиний вузол. Роман-панорама й роман-свідчення відкриває непроговорені сторінки історії, спонукаючи до переосмислення сучасних подій. Це не лише політичний детектив у дусі Грема Гріна, а й, можливо, єдиний у світовій літературі великий епос про штучний голод в Ефіопії — Голодомор-2 за сталінським зразком, як із жахом виявляє головний герой. Водночас це чи не перший значний твір про участь українців у колоніальних війнах СРСР, написаний із суто української перспективи. — О. Забужко