«Дім, у якому…» — це епічна доросла казка. Сюжет розгортається в особливому центрі для дітей з інвалідністю, в якому вони існують у повній ізоляції від навколишнього світу. Тут немає нічого спільного із реальним життям. Немає імен — тільки прізвиська. Немає соціальних норм — тільки власні закони та ієрархія. Немає віри — тільки легенди. А найбільше легенд ходить про цей самий Дім. Він тут є окремим персонажем, впливовим та глибоким. Для загублених юних душ, що в ньому проживають, цей Дім вже не просто тимчасовий притулок. Це цілий Всесвіт. Книжка перекладена на понад десятьма мовами, має низку нагород та велику кількість шанувальників.
Шлях цієї книги до читача тривав майже 18 років і був таким же магічним, як і враження, що залишаються після її прочитання. Письменниця починала з маленької історії про хлопчика, який потрапив в той самий Дім. В 1998 році вже готовий рукопис потрапляє до сина її подруги, який передає роман другові, той забуває про нього майже на 10 років. Поки нарешті не віднаходить…
Можна дуже довго писати наскільки крута та неймовірна ця книга. Минуло вже досить багато часу, як я її прочитала, але я і досі пам’ятаю ті емоції, які мене переповнювали. Але вона доволі своєрідна, тому будьте обережні
Хотіла прочитати саме цю книга, однак у цьому форматі, якому вона завантажена дуже незручно читати.. було би чудово, якби можна було завантажити книгу у різних форматах. Будь ласка, врахуйте це.
Навряд я колись читала щось подібне чи ще прочитаю. Це історія з унікальним дивним світом, своїми легендами і казками, своїми протистояннями і героями. А події всього навсього відбувються в притулку для дітей з обмеженими можливостями (про що насправді швидко забуваєш, настільки це самобутній світ).