Роман «Балада про співочих пташок і змій» є приквелом трилогії-бестселера «Голодні ігри». Історія, змальована в романі, відбувається за 64 роки до основних подій трилогії. Під час повстання округів впливова родина 18-річного Коріолана Сноу втратила майже все. Єдиний шанс Коріолана повернути сім’ї минулу велич і заможність — стипендія на навчання в Університеті. Її отримає переможець в останньому шкільному проекті — менторській роботі з одним із трибутів, учасників Десятих Голодних ігор. Сноу за всяку ціну має здобути цю винагороду, хоча й має мізерні шанси на успіх. Підопічна Коріолана, харизматична Люсі Ґрей із Округу 12 — майстриня епатажу, проте аж ніяк не скидається на переможця. Та що ближче вони знайомляться, то більше зближуються. Чи вдасться юному Сноу знайти баланс між справжнім почуттям та жагою до перемоги, і чим доведеться заплатити за успіх?
Дуже сподобалася, історія дуже цікава і захоплює сюжетом, рекомендую до прочитання всім!!!
Колись “Голодні ігри” здалися цікавими. Можливо, варто прочитати, оновити враження
Книга проливає світло на минуле Коріолана Сноу. Ким був диктатор до того як посісти місце очільника Панему? Чому він таким став? А може він таким народився? Чому його аж передьоргує при згадці про 12 Округ, не беручи до уваги Кітніс та її революцію? Як з’явились сенатори, і коли ж саме Ігри стали шоу, а не способом нпокарати бунтівників. Ви співчуватимете йому, розуміти мене його. Вам здаватиметься що він такий як ви. А тоді ви згадаєте за що так ненавиділи того старого засранця. А найголовніше ви дізнаєтесь чому Сноу до кінця життя носив не лише троянду у нагрудній кишені, але й дівчину з 12 Округу у серці. Попри товщину книги не бійтесь її читати. Буде цікаво
Роман «Балада про співочих пташок і змій» є приквелом трилогії-бестселера «Голодні ігри». Так хочеться прочитати щож було до голодних ігор, про молодого Коріолана Сноу. В якийсь момент він мені навіть починає подобатися.
Спойлерити не буду))).
Тому читайте, можно читати і як окрему книгу, а можно після або до “Голодних ігор”!
Я обожнюю світ Голодних Ігор, тому для мене книга була досить цікавою, були і маленькі нагадування про головних героїв.
Книга 10 із 10 читала не зупиняючись, бо дійсно було цікаво пізнати шлях найкривавішого президента Панему.
На перших сторінках ми бачимо хлопчика, який хоч і має неприязне відношення до багатьох, але його більше хвилює як його бачать оточуючі і він усіма силами прагне здобути стипендію на навчання. Досить цікаво читати, як із звичайного школяра йому доводиться швидко подорослішати і приймати моторошні рішення заради свого виживання.
Але є рішення, які призводять до неминучих наслідків і після цього людина неминуче змінюється…
Який саме шлях обере Коріолан і як його шлях, вміння долати труднощі, і вибір повпливає на його майбутнє та на все майбутнє Панему.